ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Договір найму (оренди) житла (Частина I)

Види: договір найму житла у приватному житловому фонді, договір найму житла у державно­му та комунальному житлових фондах, договір найму житла у гур­тожитках, договір найму службового житла, договір найму соціа­льного житла, договір найму у фонді житла тимчасового призна­чення.

Договір найму (оренди) житла у приватному житловому фонді - це договір, за яким одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні - най­мачеві житло для проживання в ньому на певний строк за плату;

Договір найму соціального житла - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк (ст. 20 ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення» від 12 січня 2006 р. № 3334-IV).

Правове регулювання договору найму житла залежить від ви­ду житлового фонду. Так, якщо предметом договору найму є:

1) приватне житло, ці відносини регулюються главою 59 ЦК;

2) державне та комунальне житло - главою 2 ЖК УРСР, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та іншими нормативними актами;

3) службове житло - главою 3 ЖК УРСР, постановою Ради Міністрів від 4 лютого 1988 р. № 37 «Про службові жилі приміщення», якою затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, а також Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР;

4) житло для тимчасового проживання - главою 4-1 ЖК УРСР, Порядком формування фондів житла для тимчасового проживання; Порядком надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджені постановою КМУ від 31 березня 2004 р. № 422; Типовим договором найму жилого приміщення з фонду житла для тимчасового проживання, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 14 травня 2004 р. № 98;

5) житло, яке розташоване у гуртожитках, - статтями 127-132, 25 ЖК УРСР, Примірним положенням про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986 р. № 208;

6) житло у фонді соціального призначення – ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення».

Сторони договору найму (оренди) житла - наймодавець та наймач.

У приватному житловому фонді відповідно до ст. 813 ЦК України сторонами у договорі найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а наймачами - декілька осіб, які є солідарними боржниками за зобов'язаннями, що виникають із договору (ст. 813, ч. 2 ст. 816 ЦК). Однак, якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ч. 2 ст. 813 ЦК). У державному та комунальному житловому фонді наймачем мо­же бути лише одна фізична особа.

Крім цього, наймачами можуть бути:

1) у службовому житлі - особи, які перебувають у трудових відносинах та включені до Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37;

2) у гуртожитках - робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни на період роботи або навчання. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або житлова площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє житлове приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки (ст. 127 ЖК УРСР);

3) у фонді тимчасового призначення, громадяни, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення, біженці та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного житлового приміщення (ст. 132-1 ЖК УРСР);

4) у житловому фонді соціального призначення - громадяни, які мають право на отримання соціального житла, а саме — ті, для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов і середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в цьому населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, а також інші громадяни, встановлені законом під час визначення середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік (ст. 10 ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення»).