ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні вирішення ваших питань!»
Гарантійні виплати і доплати (Частина I)

Гарантійні виплати — це суми, що зберігають працівникові заробітну плату(повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачені законом, звільняється від виконання трудових обов'язків і за ним зберігається місце роботи.

Гарантійні доплати — це суми, які виплачуються понад заробітну плату працівникові при скороченні робочого часу або переведенні на інший роботи у встановлених законом випадках. Ці виплати не являються заробітною платою, але тісно з нею пов'язані:

1) здійснюються з фонду оплати праці;

2) розмір їх, як правило, порівнюється з тими ж показниками, що і заробітна плата.

До основних гарантійних виплат відносяться:

1)  виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов'язків (ст. 119 КЗпП);

2)  виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП);

3) виплати при службових відрядженнях (ст. 121 КЗпП);

4) виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст. 122 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які спрямовуються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва»);

5) виплати за час перебування в медичному закладі на обстеженні (ст. 123 КЗпП);

6) виплати донорам (ст. 124 КЗпП, ст. 9 Закону України від 23 червня 1995 р. «Про донорство крові і її компонентів»);

7) виплати працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій (ст. 126 КЗпП);

8) виплати за участь в колективних переговорах і підготовці проекту колективного договору або угоди (ст. 12 Закону України «Про колективні договори і угоди»);

9) виплати незалежним посередникам, членам комісій і трудових колективів за час роботи в органах, тобто за участь у вирішенні колективної трудової суперечки (ст. 14 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»).

Гарантійні доплати виплачуються працівникові у разі зниження заробітку. До основних видів доплат відносяться:

1) доплати неповнолітнім працівникам (ст. 194 КЗпП);

2) доплати при переведенні на інші роботи працівника і переміщенні (при переведенні на іншу нижче оплачувану роботу і переміщенні — ст. 114 КЗпП, при переведенні на легку роботу вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (ст. 178 КЗпП), і в інших випадках.

Компенсаційні виплати — це суми, які сплачують працівникам понад оплату по праці для компенсації витрат, пов'язаних з виконанням ними своїх трудових обов'язків, а також витрат у зв'язку з переїздом при прийомі на роботу в іншу місцевість. До основних видів компенсаційних виплат треба віднести:

1)  виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.98 р. № 255 «Про гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість»);

2)  відрядні, витрати при напрямі в службове відрядження(ст. 121 КЗпП, постава Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон»);

3) компенсація за знос інструментів, що належать працівникам (ст. 125 КЗпП);

4) виплати при заклику на військову службу або проходження військових зборів (ст. ст. 21, 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);

5) при напрямі для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва(постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які спрямовуються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва»);

6) компенсація витрат за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок(Норми витрат на представницькі цілі, рекламу і виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок і порядок їх витрачання, затверджені наказом Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 р. № 88);

7)  компенсація окремим категоріям працівників бюджетних установ і організацій витрат на проїзд в пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням службових обов'язків (Порядок відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ і організацій у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1997 р. № 922).

Завантажте наш додаток
"Адвокат онлайн"
Google PlayGoogle Play AppStoreAppStore
Перейти до сайту