ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Особливості суб’єктного складу договору переробки давальницької сировини.

За договором переробки давальницької сировини одна сторона (замовник) зобов’язується надати давальницьку сировину другій стороні (виконавцю), а виконавець зобов’язується переробити надану давальницьку сировину у готову продукцію та передати останню замовнику, який зобов’язується прийняти її та сплатити за її переробку.

Окрім специфічних прав та обов’язків за цим договором, він також має деякі особливості у своєму суб’єктному складі. Так,  виконавець за договором переробки давальницької сировини повинен мати необхідні переробні потужності для того, щоб перероблювати сировину. Це зрозуміло, адже саме відсутність у замовника необхідних потужностей, технологій, кваліфікованих кадрів і т.і. спонукає його до пошуку суб’єкта, який має все необхідне для належної переробки сировини, та до вступу замовника у зобов’язальні відносини з цим суб’єктом. Наявність певного технологічного процесу переробки сировини обумовлює необхідність такої переробки в умовах якогось переробного підприємства, яке має необхідні переробні та виробничі потужності. Саме тому виконавцем за договором переробки давальницької сировини у будь-якому разі буде виступати суб’єкт господарської діяльності, у складі якого знаходиться необхідне переробне чи виробниче підприємство.

Поняття “підприємство” не є однозначним у законодавстві
України. Згідно ст. 191 ЦК України підприємство прирівнюється до нерухомого майна, об’єкту цивільно-правових відносин – це єдиний майновий комплекс, який в цілому або по частинах може бути об’єктом купівлі-продажу, оренди, застави та інших правових дій. Господарський кодекс України визнає підприємство господарською організацією, самостійним суб’єктом господарювання (тобто суб’єктом права) (п. 1 ч. 2 ст. 55, ч. 1 ст. 62 ГК України), а цілісний майновий комплекс визнає нерухомим майном підприємства як суб’єкта господарювання (ч.3 ст. 66 ГК України). Ідея персоніфікації підприємства як юридичної особи проведено і в положеннях Митного кодексу України. Відповідно до ч. 29 ст. 1 Митного кодексу України до поняття “підприємство” включається “будь-яка юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи”. В останньому випадку, на наш погляд, віднесення громадянина, який займається підприємництвом без створення юридичної особи до об’єму поняття “підприємство” є помилковим. Розділення в окремі категорії поняття “підприємство”, як самостійного суб’єкта права та поняття “цілісний майновий комплекс”, як певного майна, що належить підприємству та одночасно є однією з функціональних його ознак, на наш погляд, допоможе подолати вказані протиріччя у законодавстві.

Підприємство, яке здійснює переробку давальницької сировини, робить це з метою отримання прибутку і є у загальному випадку суб’єктом підприємницької діяльності. Але обмежити сферу застосування вказаного договору тільки сферою виключно підприємницької діяльності не можна. Замовником за договором переробки давальницької сировини може бути як суб’єкт підприємництва, якому готова продукція необхідна для підприємницьких цілей, так і особа не підприємець, яка бажає переробити сировину для власного споживання. Наявність у договорі суб’єкта який є підприємцем, дозволяє нам класифікувати цей договір як підприємницький. Отже, особливості суб’єктного складу договору переробки давальницької сировини є однією з необхідних умов віднесення цього договору до підприємницьких цивільно-правових договорів.

Особливості суб’єктного складу договору переробки давальницької сировини впливають безпосередньо і на його цивільно-правову кваліфікацію. Якщо замовником за договором переробки давальницької сировини є суб’єкт підприємницької діяльності і переробки здійснюється з підприємницькою метою, то цей договір можна класифікувати як самостійний специфічний договір підрядного типу, який до того ж містить у собі елементи договору поставки та договору міни.

Досить поширеною є переробка спеціалізованими невеликими переробними підприємствами сировини для населення у сільській місцевості. Мова йде про підприємства, які на підприємницькій основі перероблюють соняшникове насіння на олію, зерно на муку, м’ясо на м’ясопродукти і т.і. для населення. В цьому разі замовником за договором є проста фізична особа, для підтвердження укладення такого договору достатньо квитанції. Такий договір до того ж є публічним (ст. 633 ЦК України) і тому може класифікуватися як договір побутового підряду (ст. 865 ЦК України).

Якщо однією з сторін договору переробки давальницької сировини є суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, то це тягне за собою застосування спеціального законодавства, в якому висуваються додаткові вимоги правового, економічного та організаційного характеру невідповідність яким тягне виключення кваліфікації договору як договору переробки давальницької сировини.

Таким чином, суб’єктний склад учасників договору переробки давальницької сировини безпосередньо впливає на правову видову характеристику цього договору.