ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Правова природа договору переробки давальницької сировини (IV)

Наявність у змішаному договорі нових, характерних тільки для даного відношення елементів у змісті договору, що не є елементами традиційних договорів є підставою, на думку ряду авторів: Собчака А.О., Брагінського М.І.,  Шешеніна Є.Д. для того, щоб змішаний договір став самостійним видом договору. Кваліфікація самостійного договору як змішаного пояснюється тим, що договір не був ще досить досліджений, тому він часто кваліфікується як змішаний. Такий етап розвитку пройшов ряд цивільно-правових договорів, що на сьогодні є самостійними договірними видами. Це такі договори, як договір підряду на капітальне будівництво, договір перевезення вантажу, договір розрахункового рахунку, договір транспортного експедирування, договір довічного утримання (догляду) та ін., які у свій час кваліфікувалися у юридичній літературі як змішані чи комплексні договори.

Вирішальну індивідуалізуючу особливість договору переробки давальницької сировини, безумовно, надає давальницька сировина. Саме особливості правового характеру, що притаманні цій категорії надають специфіку та неоднозначну правову природу цьому договору. Навіть термін “давальницька сировина” використовується лише в рамках суспільних відносин, що виникають на підставі розглядуваного нами договору. Наприклад, у договорі побутового замовлення в разі виконання предмету договору з матеріалів замовника, такий термін не використовується. Отже, поняттю “давальницька сировина” притаманні певні особливості у зв’язку із договором переробки давальницької сировини.

Особливостями давальницької сировини є також те, що, давальницька сировина, як і вироблена з неї готова продукція, на всіх етапах переробки належить замовникові (окрім тієї її частини, яка передається в якості оплати за переробку). Це є особливістю договору, яка обумовлена специфікою поняття переробки матеріалу, що не належить особі переробника. В юридичній літературі зауважується, що особливістю переробки матеріалу, який належить іншій стороні є те, що до цього завжди причетні дві особи: власник матеріалу та особа, яка здійснює переробку матеріалу, що їй не належить.

Як річ матеріального світу, сировина відповідає наступним цивільно-правовим характеристикам речі – споживана, ділена, визначена родовими ознаками. Будучи речами визначеними родовими ознаками, та такими, що не індивідуалізуються в результаті переробки, давальницька сировина та готова продукція можуть бути засобами розрахунку. Залишаючись речами визначеним родовими ознаками, готова продукція в подальшому може знов виступати в якості давальницької сировини для подальшої переробки. У звичайному договорі підряду річ, що виготовилася, є індивідуально визначеною, єдиною. Замінюваність давальницької сировини та готової продукції дає змогу вимагати виконання договору в натурі. Специфічною ознакою давальницької сировини та договору на її переробку в цілому є те, що давальницька сировина повертається замовникові у вигляді готової продукції. Отже, присутній елемент зворотності у відносинах сторін.

Ще однією індивідуалізуючою ознакою договору переробки давальницької сировини, зазначає Л.С.Шамис, є те, що передача сировини для переробки завжди повинна випереджувати строки виконання робіт з виготовлення продукції. Така умова, наприклад, передбачена Законом України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (ст. 1). В разі порушення цієї умови зовнішньоекономічний договір переробки давальницької сировини не може кваліфікуватися як такий.