ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Про проблеми визначення поняття “предмет договору” у цивільному праві та цивільному законодавстві України (IV)

Окрім правової мети та правового результату угоди, що є правовими поняттями, Є.О.Суханов виділяє також соціально-економічні цілі суб’єктів угоди та мотив укладення угоди. На наш погляд, розмежування вказаних останніх понять є не досить чітким. Ми погодимося, що об’єктивною підставою бажання суб’єктів укласти угоду є перш за все цілі соціально-економічного характеру, які шляхом укладення цивільно-правової угоди переходять з площини матеріального об’єктивного буття у буття правове, погоджене та врегульоване нормами цивільного права. Соціально-економічними цілями суб’єктів, які укладають договір переробки давальницької сировини, є, у загальному випадку, отримання прибутку (для підприємців) чи задоволення власних потреб (для громадян).

Виходячи з вищевикладеного та того, що предмет договору це те, з приводу чого укладається договір, і що не відбулося ще, але передбачається, предмет договору уявляє з себе правову мету договору (угоди). В цьому разі можливо погодитися з таким загальним, але теж занадто широким визначенням предмету договору наведеного С.К. Маєм як того, з приводу чого сторони вступили у правочин незалежно від кінцевого результату. Отже, предмет договору зазначає, описує правовий результат, якого прагнуть, наміряються досягти сторони у майбутньому. Узагальнюючи етимологічне та філософське значення поняття “предмет” та поєднуючи з відношенням цього поняття до цивільно-правового договору, можливо зробити попередній висновок, що предмет договору це таке поняття, яке позначає те на що направлені дії або/та думки сторін договору та є такою умовою, яка узагальнює в цілому правову мету договору. Більш розгорнута інформація для досягнення правової мети договору, на виконання предмету договору міститься в інших умовах договору.

Якщо предмет договору є підставою розмежування договірних типів та видів, то це повинна бути така умова договору, яка виражає його сутність, при чому сутність у категоріальному значенні. Категорія “сутність” споріднена поняттю зміст, але не тотожна йому. Сутність – це головна, внутрішня, відносно стійка сторона предмету. Сутність визначає природу предмету, з неї витікають всі інші його сторони та ознаки. Отже, поняття сутності по відношенню до договору повністю, на наш погляд, відображає природу поняття предмету договору.

Предмет договору співвідноситься з умовами договору (змістом договору-угоди) як філософські категорії сутність та зміст. Якщо зміст (умови договору) є у загальному розумінні сукупність всіх елементів та процесів, що створюють конкретний предмет ( в нашому випадку зміст договору), то сутність (предмет договору) визначає головну сторону предмету (договору).

Отже, предмет договору, як ми вказували, завжди є індивідуалізуючою його ознакою. За предметом договору в теорії цивільного права проводять розмежування типів та видів договорів. Наприклад, якщо виходити з точки зору, що предметом договору є виключно об’єкти цивільних прав, то як можливо за предметом договору відокремити договір купівлі-продажу від договору міни? В обох випадках предметом договору, згідно наведеної точки зору, є майно. Якщо предметом договору підряду є виключно майно, то чим він відрізняється від тих же ж вказаних договорів купівлі-продажу та міни. Отже, виходить, що дії, які відбуваються за договором підряду, все ж мають розмежувальну та ідентифікуючу якість. Якщо до предмету договору відносити тільки дії, які вчиняються за договором, то розмежування вказаних договорів вирішується – за договором купівлі-продажу предметом буде передача майна, а за договором міни – його обмін. Але надалі становиться важким завданням розмежування договору підряду від договорів, за якими надаються послуги, адже за всіма такими договорами відбувається діяльність, певна робота в об’єктивному її значенні. Але ми, безперечно погодимося, що вказані договори є окремими самостійними договірними типами. Отже, ми приходимо до такої думки, що, можливо поєднання дій та об’єктів договору, як його предмету, дозволить нам однозначно виокремлювати договірні види не тільки в теорії цивільного права, а й кожний укладений практичний цивільно-правовий договір між собою.