ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Щодо визначення поняття “предмет договору” у цивільному праві та цивільному законодавстві України (III)

Подібна ситуація спостерігається і у працях М.І. Брагинського та В.В.Вітрянського “Договорное право”, де також предметом договору визнаються відповідно із положеннями ЦК Російської Федерації майно, майнові права, послуги і т.д. Між тим на с.417 книги І зазначено, що предмет договору складають дії. Предметом того ж “печального” договору підряду визнають результат робіт, тобто певне майно, матеріальний результат (у відповідності із законодавством РФ). Потім особливістю предмету договору підряду визнається робота та її результат, потім предметом будівельного підряду вважають монтажні роботи, звичайного підряду - будь-які роботи, далі предметом підряду знов вважають виконання робіт. А: “Предметом договора мены являются действия каждой из сторон по передаче в собственность (хозяйственное ведение, оперативное управление) другой стороны обмениваемого товара.”.

Різновживання цих категорій та невизначеність розглядуваного поняття, на наш погляд, обумовлене невірною позицією законодавця, яка в певній мірі зобов’язує. Але, як вірно зазначає В.І.Сенчищев, закріплення у Цивільному кодексі само по собі не може слугувати неспростовним доказом глибокої теоретичної обґрунтованості закріпленого поняття чи свідоцтвом кінцевого розв’язання суперечки.

Поняття предмету договору неможливо вивести, якщо обмежуватися лише аналізом висловлювань, цитат тих чи інших авторів. Для вирішення цієї проблеми доцільно провести аналіз об’єктивного функціонування поняття у філософській та цивільно-правовій науці. Такий аналіз повинен викрити дійсний його зміст, який буде необхідно закріпити у відповідному визначенні.

Якщо виходити з етимології слова “предмет”, то під цим словом розуміють декілька значень: 1) “Всякое материальное явление, вещь”; 2) “Тот (то) на кого (что) направлена мысль, какое-нибудь действие, объект (в значении явления, предмета, на который направлено чьё-нибудь внимание)”; 3) “Наука или раздел науки, круг каких-нибудь знаний как особой учебной дисциплины”. Легко усвідомити, що законодавець ототожнює предмет договору з його першим наведеним значенням та значенням слова об’єкт, яке в одному з своїх значень, як ми вказали, повністю ототожнюється зі словом предмет. Доцільність такої позиції є предметом подальшого аналізу.

Філософська термінологія визначає предмет як категорію, яка позначає деяку цілісність, що виокремлено зі світу об’єктів в процесі діяльності людей та пізнання. Також зазначено, що часто поняття предмет використовується ототожнюючи з поняттям об’єкту чи речі. Отже, предмет є чимось відносно цілим, в певній мірі самодостатнім поняттям, що може існувати окремо від інших предметів чи виокремлено в рамках об’єкту.

Далі, для того, щоб визначити об’єм поняття предмету договору, необхідно, виходячи з визначеного місця предмету договору у теорії договору взагалі, з’ясувати співвідношення понять договір та предмет договору зокрема. З цього приводу М.І.Брагинський зазначає, що предмет будь-якого договору виражає його мету. Не досить ясно, в якому розумінні у наведеному контексті використовується поняття договір (угода чи правовідношення), бо в даному випадку це є суттєвим. О.А.Пушкін зазначав, що важливо не змішувати правовий результат, якого намагаються досягти особи, які укладають угоду та мету угодинамір осіб досягти цього результату. Саме намір досягнути передбаченого угодою правового результату  є ознакою та елементом угоди. Таким чином, мета угоди досягається в момент надання сторонами юридичного значення угоді, тобто з моменту підписання для консенсуальних договорів чи з моменту передачі речі (чи речей) для реальних договорів. О.О.Красавчіков під правовим результатом мав на увазі дещо інше. Правовим результатом угоди він визнавав фактичний результат угоди, що настав, і який може не співпадати з правовою метою угоди. Під правовою метою угоди О.О.Красавчіков розуміє “субъективно желаемое для её участников возникновение, изменение и прекращение их прав и обязанностей, которое должно произойти после свершения сделки и её исполнения”. Тобто правову мету угоди О.О.Красавчікова можна ототожнити з правовим результатом угоди О.А.Пушкіна. Подібна до думки О.О. Красавчікова позиція Є.О. Суханова, який також виділяє правовий результат угоди, розуміючи під ним юридичні наслідки, які виникають в суб’єктів в наслідок здійснення угоди, та підставу угоди (causa), які можуть не співпасти в подальшому. Підстава угоди трактується як правова мета, заради якої укладається угода. При чому підстава (causa) угоди (правова мета угоди) наводиться такими прикладами як набуття права власності, права використання визначеною річчю, передача майна у тимчасове користування і т.і. Тобто наведені приклади вказують на певні дії з майном.