ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Загальні положення про договір найму (оренди) (Частина I)

Договір найму (оренди) — це договір за яким одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у кори­стування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Види договорів: оренди земельної ділянки, оренди транспортних засобів, прокату, лізингу, оренди будівлі та іншої капітальної споруди, оренди державного та комунального майна.

Правова характеристика - двосторонній, оплатний, як реальний, так і консенсуальний.

Істотні умови договору найму. ЦК  до істотних умов договору найму відносить лише предмет (ст. 759, 760).

Ст. 284 ГКУ до істотних умов договору оренди, який ук­ладається між суб'єктами господарської діяльності, відносить: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань на відновлення орендованого майна та умови його повернення або вику­пу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю.

Статтею 10 ЗУ «Про оренду державного та комуналь­ного майна» виділяє такі істотні умови договору оренди: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; вико­нання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань — неустой­ка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійс­нення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відпові­дальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орен­дованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині іс­тотних умов має відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і за­тверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить АРК або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада АРК та органи місцевого самоврядування. (Наказ ФДМ України «Про затвердження договорів оренди» від 23 серпня 2000 р. № 1774, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2000 р. за № 930/5151).

Предмет договору оренди. Відповідно до ст. 760 ЦК України пред­метом договору оренди можуть бути: речі, які визначені індивідуаль­ними ознаками і які зберігають свій первісний вигляд під час неодно­разового використання, тобто неспоживчі речі, а також майнові права. За ознаками предмета договір найму відрізняється від договору по­зики, предметом якого виступають споживні речі, визначені родови­ми ознаками.

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бу­ти предметом договору найму оренди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди: цілісні майнові комплекси казен­них підприємств; об'єкти державної власності, що мають загально­державне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону Ук­раїни «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підля­гають приватизації», які випускають підакцизну продукцію.

Сторони договору оренди — наймодавець (орендодавець), най­мач (орендар). Наймодавцем має право бути власник речі або особа, якій належать майнові права, зокрема права господарського відан­ня та оперативного управління. Крім цього, наймодавцем може бу­ти також особа, уповноважена на укладення договору найму. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи,  уповноважені Верховною Радою АРК та органами місцевого самоврядування управляти майном, підприємства.