ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Загальні положення про договір найму (оренди) (Частина II)

Плата за користування майном встановлюється договором та висту­пає як звичайна умова договору, і у разі, якщо сторони в договорі не визначать розмір плати за користування, договір найму (оренди) не буде вважатися неукладеним. Частина 1 ст. 762 ЦК України перед­бачає, що якщо розмір плати не встановлений договором, він визна­чається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Договором або законом може бути встановлений періодичний пе­регляд, зміна (індексація) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Законом можуть встановлюватися обмеження щодо розміру орендної плати. Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про орен­ду державного та комунального майна» річна орендна плата за ко­ристування цілісним майновим комплексом державного чи кому­нального підприємства, його структурним підрозділом не може пе­ревищувати 10 % вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути пе­редбачено більший розмір орендної плати. Порядок визначення орендної плати за оренду державного майна та її використання встановлюється відповідно до Методики розра­хунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786.

Відповідно до підпункту 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20 листопада 2003 р. № 1787 затвердив Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб.

Строк договору найму (оренди). Укладається на строк, обумовлений сторонами і встановлений договором (ст. 763 ЦК Украї­ни). Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за 3 місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Проте в законодавстві можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Так, відпо­відно до Закону України «Про оренду землі» строк дії договору орен­ди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна зі сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановле­ний законом максимальний строк, є укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчен­ня строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК Ук­раїни).