ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Захист прав і законних інтересів держави і інших суб'єктів зовнішньоекономічної

Згідно ст. 389 ГК держава здійснює захист прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється через дипломатичні і консульські установи, державні торгові представництва, представляючи інтереси України, а також іншим способом, зазначеним законом.

Держава вживає необхідні заходи у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії з боку других держав, митних союзів або економічних групувань, що обмежують права і законні інтереси суб'єктів зовні-економічної діяльності України.

Законом можуть бути передбачені спеціальні заходи по захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту і спеціальні заходи по імпорту, який заподіює або може заподіяти істотний збиток національним товаровиробникам, а також визначений перелік видів товарів і послуг, експорт, імпорт і транзит яких через територію України забороняється.

Відповідно до ст. 29 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі, якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні групи обмежують здійснення законних прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їх компетенції мають право застосовувати адекватні заходи у відповідь на такі дії. У разі, якщо такі дії завдають збитку або створюють загрозу його нанесення державі і/або суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, вказані заходи можуть передбачати його відшкодування.

Заходами у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних груп являються:

- застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;

- застосування часткової заборони(часткового ембарго) на торгівлю;

- позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

- введення спеціального мита;

- введення режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

- встановлення квот (контингентів);

- введення комбінованого режиму квот і контингентів;

- введення індикативних цін відносно імпорту і/або експорту товарів;

- інші заходи, передбачені законами і міжнародними договорами України.

У Законі визначені органи, які приймають рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України і Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції України.

Верховною Радою Україною приймаються рішення про: позбавленні спеціального режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму і про застосування повної заборони (ембарго) на торгівлю.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про:

- застосуванні часткової заборони (ембарго) на торгівлю;

- здійсненні заходів тарифного регулювання відносно імпорту і/або експорту товарів;

- введенні режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій.

Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції України приймає рішення про:

- застосуванні заходів нетарифного регулювання відносно імпорту і/або експорту товарів;

- ліцензуванні і реєстрації окремих видів контрактів;

- введенні індикативних цін відносно імпорту і/або експорту товарів;

- застосуванні інших заходів у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних груп.

У Законі встановлена процедура застосування цих рішень.

В цілях встановлення фактів дискримінаційних і/або недружніх дій інших держав, митних союзом або економічних груп, Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України проводить відповідні розслідування в порядку, визначуваному Кабінетом Міністрів України.

Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, яка дає рекомендації відповідним державним органам відносно застосування відповідних заходів. На підставі мате-реалів розслідування Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України спільно з Міністерством закордонних справ України звертається у відповідні і/або компетентні органи інших держав або митних союзів або економічних груп з пропозицією про урегулювання спірної ситуації.

У разі отримання позитивної відповіді від вказаних органів Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України формує делегацію для проведення відповідних переговорів і підготовки відповідних міжнародних договорів міжвідомчого характеру.

У разі, якщо відповідні державні і/або компетентні органи інших держав або митних союзів або економічних груп не дали офіційної згоди на застосування міжнародно-правових засобів врегулювання міжнародних спорів і/або якщо дискримінаційні і/або недружні дії цих органів безпосередньо або опосередковано порушують міжнародні договори України з цими державами, митними союзами або економічними групами, Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України, в межах своєї компетенції, відповідно до рекомендацій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі самостійно застосовує відповідні заходи або передає матеріал кабінету міністр Україна для прийняття відповідного рішення про застосування необхідних заходів.

Застосування заходів у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних груп припиняється у разі припинення відповідними державами, митними союзами або економічними групами таких дій відносно України, підписання того, що вимагає угода і/або відшкодування збитку.

Акти Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України про врегулювання спору і застосування заходів у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних груп є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади в Україні, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності. Рішення про застосування відповідних заходів може бути оскаржено в судовому порядку впродовж місяця з дати введення таких заходів в порядку, встановленому законами України.

Україна також має право застосовувати заходи проти недобросовісної конкуренції і зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, які передбачені в ст. 31 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розуміється:

- здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовується антидемпінгові заходи;

- здійснення імпорту, що субсидується, до якого застосовується компенсаційні заходи;

- здійснення інших дій, що визнаються законами України недобросовісною конкуренцією.

Під зростаючим імпортом розуміється здійснення імпорту в об'ємах і/або за умов, що заподіюють значний збиток або створюють загрозу спричинення значної шкоди українським виробникам відповідних товарів.

За результатами антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржене в судовому порядку впродовж місяця з дати введення відповідних заходів в порядку, встановленому законами України.

Застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів пограничної (прибережною) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон, а також податкових, митних і інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, відносно яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи, призупиняється до закінчення застосування вказаних заходів.

Механізм захисту національного товаровиробника від імпорту з інших країн, митних союзів або економічних груп, підстави і порядок порушення і про, ведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів встановлені в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.98 р.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, антидемпінгові заходи — це попередні або остаточні заходи, вживані відповідно Закону в час або за результатами антидемпінгового розслідування. Антидемпінгове мито (попередня або остаточна) — особливий вид мита, що стягується у разі ввозу на митну територію України товару, який виявляється об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Цей Закон застосовується до імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт завдає збитку національному товаровиробникові подібного товару.

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна нижче порівнянної ціни на подібний товар в країні експорту в звичайних торгових операціях.

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися за наявності наступних умов:

- збуджена антидемпінгова процедура в порядку, встановленому ст. 12 Закону;

- збуджено антидемпінгове розслідування в порядку, встановленному ст. 13 Закону;

- у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;

- зацікавленим сторонам були надані відповідні можливості відносно представлення відомостей і коментарів відповідно до ст. 12 Закону;

- в ході антидемпінгового розслідування Міністерство економіки зробило попереднє позитивне рішення відносно наявності демпінгу і збитку, який являється його наслідком;

- національні інтереси вимагають застосування попередніх антидемпінгових заходів в цілях запобігання нанесенню збитку.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються по рішенню Комісії не раніше чим через 60 днів і не пізніше чим через дев'ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування кінцевих антидемпінгових заходів.

Закон «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.98 р. визначає механізм захисту національного товаровиробника від імпорту, що субсидується, з інших країн, митних союзів і економічних груп, регулює принципи і порядок порушення і проведення антисубсидованих розслідувань, а також застосування компенсаційних заходів.

Імпорт, що субсидується, — ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару.

Компенсаційні заходи — попередні або кінцеві заходи, вживані відповідно до Закону в час або за результатами антисубсидованого розслідування.

Компенсаційне мито (попередня або кінцева) — особливий вид мита, що стягується у разі ввезення на митну територію України товару, що є об'єктом застосування компенсаційних заходів (попередніх або кінцевих).

Законом України «Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну» від 22.12.98 р. в цілях введення механізмів захисту інтересів національного товаровиробника регулюють принципи і порядок порушення і проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних груп, що завдає значного збитку або загрожує нанесенням значного збитку національному товаровиробникові, по результатам яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

У практиці України вже є випадки застосування таких спеціальних заходів.

Так, прийнято рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування спеціальних заходів відносно імпорту в Україну хутра штучного і тканини ворсової походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації і Угорської Республіки» від 14.09.99 м. № СП-8/1999. Цим рішенням встановлено, що спеціальні заходи не застосовуються відносно імпорту в Україну товару виробництва з Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Республіки Польща, США у зв'язку з тим, що об'єм імпорту з кожної з таких держав визначений як незначний, а сукупна оцінка впливу цього імпорту відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами і умовами конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами. Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.09.99 р. № СП-9/1999 комісією порушено спеціальне розслідування відносно імпорту в Україну поролону з Європейського союзу, Канади, Королівства Норвегії, митного союзу країн Балтії (Естонською, Латвійською, Литовською республік), митного союзу Російської Федерації і Республіки Білорусь, Республіки Польща, Словацькою, Турецькою, Чеською і Словенською Республік.