ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні рішення ваших проблем!»
+38 097-00-17-016
+38 063-653-03-82
+38 050-884-54-02
Застосовуване до зовнішньоекономічного договору право

Права і обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого узгодження.

За відсутності узгодження між сторонами відносно права, яке повинне застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторони, яка являється:

продавцем — в договорі купівлі-продажу;

наймодавцем — в договорі найму;

ліцензіаром — в ліцензійному договорі при використанні виняткових або аналогічних прав;

зберігачем — в договорі зберігання;

комітентом (консигнантом) — в договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

довірителем — в договорі доручення;

перевізником — в договорі перевезення;

експедитором — в договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

страхувальником — в договорі страхування;

кредитором — в договорі кредитування;

дарувальником — в договорі дарування;

поручителем — в договорі поручительства;

заставником — в договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про промислову співпрацю, спеціалізацію і кооперацію, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, яка здійснює таку діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не обумовили інше.

До зовнішньоекономічного договору про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється.

Нерідко при виконанні зовнішньоекономічних контрактів виникають спори, у тому числі про застосоване до них право.

Так, акціонерне товариство звернулося до арбітражного суду з позовом до державної податкової адміністрації про визнання недійсним її рішення про стягнення в дохід бюджету суми, заниженого податку на прибуток і фінансових санкцій, зменшення дебетового сальдо по ПДВ, а також зобов’язання відповідача відновити дебетове сальдо по ПДВ.

Рішенням арбітражного суду позов був задоволений частково. Було визнано недійсним рішення податкової адміністрації в частині стягнення з акціонерного товариства податку на прибуток і фінансових санкцій. Виробництво в частині визнання недійсним рішення податкової адміністрації про зменшення дебетового сальдо по ПДВ було зупинено, а в частині примушування відновити це сальдо залишено без змін.

Наглядовими інстанціями рішення арбітражного суду було залишене без змін.

Заступником Генерального прокурора України було подано скаргу на судові рішення, що ухвалювались, які було задоволено колегією Вищого арбітражного суду України частково по наступних підставах.

Як видно з матеріалів справи, державна податкова адміністрація за підсумками перевірки дійшла висновку про те, що акціонерне товариство (комісіонер) до моменту повного відшкодування іноземним партнером (комітентом) витрат, пов'язаних з виконанням договору комісії, необґрунтовано віднесла ці витрати на собівартість виконаних робіт.

Приймаючи спірне рішення, податкова адміністрація виходила з наступного: обов'язок відшкодування комісійної винагороди передбачений ст. 404 Цивільного кодексу України, а саме, виплата грошей комісійним магазином комітенту, за вирахуванням того, що належить магазину комісійної винагороди, робиться не пізніше ніж за три дні після продажу речі.

Акціонерне товариство в 1996 р. реалізувало газ, отриманий від іноземної компанії за договором комісії. Грошові засоби від реалізації поступили на рахунок комісіонера, проте відповідні суми витрат, пов'язаних з виконанням договору комісії, не були утримані і необґрунтовано віднесені на собівартість виконаних робіт з посиланням на статтю 9.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції від 28.12.94 р.) і підп. «а» п. 21 Правил його застосування, затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. № 247/95-ВР.

Арбітражний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що згідно ст.ст. 407 і 408 ГК України утримання комісіонером сум, що належать йому по договору, є правом, а не обов'язком комісіонера. Ці норми допускають подальше відшкодування комітентом витрат комісіонера. Тому акціонерне товариство обгрунтовано віднесло ці витрати на собівартість робіт згідно із згаданим Законом.

Приймаючи спірне рішення, державна податкова адміністрація і арбітражний суд, визнаючи його частково недійсним, застосовували норми Цивільного кодексу України. Проте суперечка виникла у зв'язку з рішенням податкової адміністрації, яке пов'язане з виконанням зовнішньоекономічного контракту. Сторонами в цій угоді є юридичні особи, на яких поширюється законодавство різних країн, їх стосунки склалися у сфері зовнішньоекономічних стосунків, до того ж контрактом не визначено застосоване до взаємовідносин сторін право.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» права і обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту), або в результаті подальшої угоди. За відсутності угоди між сторонами відносно права, яке повинне застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місцезнаходження або основне місце діяльності, що є комітентом в договорі комісії.

Не були з'ясовані і інші обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, Президія Вищого арбітражного суду України відмінила усі судові акти, що відбулися у справі, і направила його на новий розгляд до того ж арбітражного суду.

Відповідно до Указу Президента України «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні» від 07.11.94 р. № 659 був введений облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), підписаних суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності усіх форм власності, предметом яких є зазначені види товарів.

Реєстрація обов'язкова для тих контрактів, предметом яких є:

- товари, стосунки по реекспорту яких регулюються діючим законодавством України і міжнародними договорами України;

- товари походженням з України, по яких міжнародними договорами України передбачено добровільне обмеження експорту в цілях попередження демпінгу;

- товари походженням з України, відносно яких здійснюється антидемпінгові процедури;

- товари походженням з України, імпорт яких в інші держави квотується, контингентується, ліцензується у відповідності із законодавством цих держав або нормативними актами економічних груп, митних союзів;

- товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею.

Цим Указом затверджено Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Для відмови в реєстрації можуть бути наступні підстави:

- відсутність ряду документів, необхідних для реєстрації;

- невідповідність умов договору (контракту) законодавству України;

- застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності санкцій згідно ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- наявність заборони з боку зарубіжних держав на ввезення відповідних українських товарів;

- вичерпання імпортних квот (контингентів), встановлених зарубіжними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України;

- застосування режиму індивідуального ліцензування до іноземнного контрагента суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України згідно ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до Указу Президента України «Про усунення обмежень, стримуючих розвиток підприємницької діяльності» від 03.02.98 р. № 79/98, в цілях дерегуляції експортних процедур, активізації експорту вітчизняних виробників, як одному з антикризових заходів по фінансовій стабілізації, для спрощення процедури здійснення обліку (реєстрації) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) наказ МВЭСторга від 24.02.97 р. № 133а викладений в новій редакції «Про заходи МВЭСторга України по забезпеченню виконання Указу Президента України від 07.11.94 р. № 659/94» від 10.09.98 р. № 576а, де встановлене наступне.

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється в строк не більше семи робочих днів з дати представлення.

Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) видаються наступні документи:

- заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта підприємницької діяльності — заявника за підписом його керівника;

- інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту, заповнена і оформлена згідно з вимогами наказу;

- оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) зі всіма застосуваннями, що діють на дату представлення, специфікаціями, додатковими угодами і іншими документами, які є частиною контракту, і його копія, завірена в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія упевняється в установленому порядку);

- документ про плату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).

Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) іншому суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, видаються також оригінали договорів: доручення, комісії, агентських, спільної діяльності і співпраці, консигнації, дилерських, дистриб’юторських, оренди, найму, лізингу, зберігання і їх копії, завірені у вказаному вище порядку.

Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) і договору доручення, комісії, агентських, спільної діяльності і співпраці, консигнації, дилерських, дистриб’юторських, оренди, найму, лізингу, зберігання повертаються після розгляду матеріалів суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією.

Вимагати документи і інформацію, відмінні від вищезазначених, забороняється. Відповідальність за достовірність наданих документів і інформації несе керівник суб'єкта підприємницької діяльності — заявника і особи, підписами яких засвідчені документи.

Розгляд документів, представлених на облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), здійснюється тільки на предмет відповідності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту в цілях належного заповнення картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідності контрактних цін індикативним і на предмет відсутності застосування до сторін контракту спеціальних санкцій, що діють на момент надання документів, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відмова в реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) допускається тільки у разі непредставлення усіх вищевказаних документів або невідповідності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоекономічного контракту, які мають бути вказані в реквізитах картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), у випадках, передбачених абз. 4-8 ч.1 п. 7 Положень об поряд-ке реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Указом Президента України від 07.11.94 р. № 659/94.

Відмова в реєстрації на підставі наявності зауважень до положень контракту, дані яких прямо не вказані в реквізитах картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), забороняється.

МВЭСторг України вищезгаданим наказом від 10.09.98 р. № 576а уповноважив управління зовнішніх економічних зв’язків Луганської, Дніпропетровської, Запорізької і Донецької областей здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в цих регіонах, якщо їх облікова вартість не перевищує трьох мільйонів доларів США.

Обласні, Київське і Севастопольське міські управління зовнішніх економічних зв'язків (окрім вказаних вище) уповноважених здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), підписаних суб'єктами підприємницької діяльності цих регіонів, якщо облікова вартість цих договорів (контрактів) не перевищує одного мільйона п’ятсот тисяч доларів США.

Міністерство економіки Автономної Республіки Крим (по його згоді) уповноважено здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), підписаних суб'єктами підприємницької діяльності, які зареєстровані в цьому регіоні, якщо облікова вартість цих договорів (контрактів) не перевищує трьохсот тисяч доларів США.

У разі, якщо діючими міжнародними договорами передбачається прийняття і виконання Україною зобов’язань по експорту товарів, вказаних в додатках № 6 і № 8 до цього наказу, у рамках кількісних обмежень, встановлених іноземними державами або економічними групами, і введення процедури ліцензування або подвійної перевірки (з видачею «експортного документу») експорту вказаних товарів і якщо контракти, предметом яких є ці товари, підлягають обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовуються правила вказаних міжнародних договорів і законодавства України відносно режиму ліцензування і квотування або подвійної перевірки експортних операцій, а реєстрація зовнішньоекономічного договору (контракту) зупиняється на період до закінчення дії вказаний міжнародним договором.

Ліцензії на експорт товарів, отримані суб'єктами підприємницької діяльності згідно з цим пунктом, прирівнюються до карток обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) при здійсненні митного оформлення і інших передбачених чинним законодавством процедур по вивезенню товарів з митної території України.

Зовнішньоекономічні договори (контракти), предметом яких є товари, вказані в переліках, які містяться в додатках № 6 і № 8 до цього наказу, підлягають реєстрації тільки у разі, якщо до цих товарів не застосований режим ліцензування і їх експорт здійснюється в країні, в котрих (чи відносно яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів походженням з України (перелік таких країн наводиться в додатку № 9 до наказу).

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які підписані суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України усіх форм власності і предметом яких являються товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій, робиться МВЭСторгом України і уповноваженими їм органами з дотриманням вищезгаданих правил по товарам, приведеним:

у додатках № 7, № 8 до наказу;

у додатку № 6 до наказу при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій в країни, перелік яких приведений в додатку № 9 до наказу.

Детально порядок реєстрації регулює Порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджений наказом Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. № 136.

Таким чином, чинне законодавство значно спростило реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів. Зменшення термінів реєстрації, перенесення повноважень реєстрації в регіональні управління націлені на інтенсифікацію зовнішньоекономічної діяльності підприємців і, передусім, великих вітчизняних товаровиробників.