З початком активних бойових дій на території України значно збільшилася кількість військовослужбовців, а отже, сфера військових правовідносин стала поширюватися на більшу кількість осіб, які мають дотримуватися певних правил та розпорядку. Нажаль, умисно чи через необережність військовослужбовці порушують такі правила, а тому підлягають притягненню до відповідальності.
Нерідкою є ситуація, за якої в умовах екстремальної обстановки унеможливлюється об’єктивність розгляду обставин вчинення правопорушення, а тому до відповідальності можуть бути притягнуті невинуваті особи. Отже, питання захисту військовослужбовців від необґрунтованого обвинувачення залишається дуже актуальним.
Відповідальність за кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) передбачено розділом XIX Кримінального кодексу України (статті 401 - 435-1).
Відповідно до статті 401 Кримінального кодексу України військовими кримінальними правопорушеннями визнаються кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.
За відповідними статтями розділу XIX Кримінального кодексу України несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
Найбільш поширеними військовими кримінальними правопорушеннями є: непокора; невиконання наказу; самовільне залишення військової частини або місця служби; дезертирство; викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; втрата військового майна; недбале ставлення до військової служби; самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю; образа честі і гідності військовослужбовця; погроза військовослужбовцю.
Наявність особливостей, притаманних для військових відносин, зумовлених специфічним статусом осіб, правовим регулюванням а також обстановкою вчинення порушень, передбачає обов’язкове врахування таких особливостей під час захисту від обвинувачення, що може зробити фахівець, який спеціалізується саме на військових злочинах – адвокат з кримінальних справ щодо військовослужбовців.
Тому, якщо ви маєте статус підозрюваного чи обвинуваченого у військовому кримінальному правопорушенні або припускаєте, що щодо вас може бути розпочате кримінальне розслідування, вам терміново потрібно звернутися за правовою допомогою до військового адвоката.
Зараз актуальним залишається питання оперативного залучення дійсно кваліфікованого захисника. Це обумовлюється тим, що вчинити кримінальне правопорушення можливо в будь-якій місцевості, вірогідно, навіть ближче до лінії фронту, де знайти військового адвоката може не передбачатися можливості.
Потрібно не зволікати, а звернутися до адвоката навіть якщо він знаходиться в іншому місті. Справжній професіонал зробить все можливе щоб приїхати, брати участь через засоби зв`язку або знайти інші варіанти.
Чим раніше ви залучите захисника, тим об’єктивнішим буде розслідування, ваші права та законні інтереси будуть захищені і тим вище буде вірогідність закриття кримінального провадження на ранніх стадіях.
Справа в тому, що найчастіше клієнт звертається за допомогою вже тоді, коли проводяться слідчі розшукові дії або на моменті вручення підозри. Нажаль, необізнаність може дуже нашкодити інтересам клієнта. Прикладом може стати ситуація, коли людина дає пояснення по суті не розуміючи, що вона таким чином може підставити себе.
Нерідко у військовослужбовців складається враження, що якщо порушення військове, то и покарання лише військові, а не кримінальні. Тому і не одразу розуміють необхідність звернення до адвоката.
Особливістю розслідування військових кримінальних правопорушень є те, що нарівні з класичними доказами у провадженні, як протоколи, висновки експертиз, тощо, велику частину займають специфічні «військові» докази: витяги з наказів по службі, рапорти, акти перевірки Військової служби правопорядку України, акти службових розслідувань, пояснення.
На практиці, зазвичай такі докази керівництвом до відома військовослужбовця не доводяться, а тому без допомоги адвоката їх майже неможливо отримати та пересвідчитися в дотриманні процедури, і відповідно оскаржити.
Адвокат також допоможе під час обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі його застосування, захиснику потрібно звертати увагу слідчих суддів на відсутність у клопотанні прокурора конкретного типу установи тримання під вартою та просити суд помістити військовослужбовця не в ізолятор тимчасового тримання або слідчий ізолятор, а направляти до гауптвахту. Даний вибір звичайно узгоджується з бажанням клієнта, але утримання на гауптвахті забезпечить безпечніші та кращі умови перебування, без антисанітарії та антисоціального способу життя.
Під час кримінального провадження клієнт має бути захищений від впливу та тиску з боку осіб, які проводять розслідування, що трапляється доволі часто. Досвід показує, що застосування залякувань та погроз з метою отримання визнання вини або переконання піти на угоду зі слідством з метою отримання найменшої міри покарання – це звичайна справа.
Таким чином, вчасне залучення захисника дасть вам гарантію того, що процесуальні дії проводяться з дотриманням вимог закону, докази отримуються належним та допустимим чином, а присутність адвоката під час проведення слідчих дій допоможе захистити законні права та інтереси клієнта, забезпечить захист від необґрунтованого обвинувачення і об’єктивність розгляду обставин справи.
