Договір підряду

За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК підрядник зобов'язується виконати на свій ри­зик певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'я­зується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зміст договору підряду - визначається його істотними умова­ми, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально-визначені речі, їх характеристики: кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як пра­вило на розсуд замовника.

Законом визначаються вимоги до якості роботи. Так, відповідно до ст. 857 ЦК робота, виконана підрядником, має відпові­дати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповно­ти — вимогам, що зазвичай висуваються до роботи відповідного ха­рактеру. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи. Перебіг га­рантійного строку починається від моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 860 ЦК).

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в 1 рік, а щодо будівель і споруд — 3 роки від дня прийняття роботи замовником. Якщо дого­вором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заяви про не­доліки. Якщо відповідно до договору підряду робота була прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи загалом (ст. 864 ЦК).

Ціна (ст. 843 ЦК). Якщо у договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що зазвичай застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням не­обхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи в договорі підряду містить відшкодування витрат підрядника та плату за вико­нану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК). Якщо робота виконується відповідно до кош­торису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду від моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено дого­вором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за по­годженням сторін.

Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені в договорі підряду (ст. 846 ЦК). На практиці сторонами затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримувати­ся підрядник під загрозою штрафів або навіть припинен­ня договору. Якщо не встановлені строки, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замов­ник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділово­го обороту.

Права та обов'язки сторін

Основні обов'язки підрядника:

- виконання певної роботи за завданням замовника та здання належно виконаної роботи (ст. 837);

- вчасно приступити до виконання роботи та виконати її в обумовлений строк (ст. 846);

- виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839);

- якщо робота виконується з матеріалу замовника, правильно використовувати, надати звіт про його використання та повернути його залишок (ст. 840);

- вживати всіх заходів щодо збереження майна, відповідати за його втрату або пошкодження (ст. 841);

- своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших, що не залежать від підрядника, обставин, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 847);

- передати замовникові разом з результатом робо­ти інформацію щодо експлуатації або іншого використання предме­та договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визна­чених договором, є неможливим (ст. 861),

- у передбачених Законом України «Про ліцен­зування певних видів господарської діяльності» випадках одержати спеціаль­ний дозвіл (ліцензію), інші.

Права підрядника:

- як­що із закону або договору не випливає зобов'язання підрядника ви­конати обумовлену договором роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання робіт (або окремих її етапів чи видів) інших осіб — субпідрядників. У такому разі підрядник виступає генераль­ним підрядником, укладає угоди із субпідрядниками, які мають за змістом та терміна­ми узгоджуватися з підрядним договором і не суперечити йому. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за не­виконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідряд­ником свого обов'язку (ст. 838 ЦК).

- не розпочинати роботи, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання дого­вору (ст. 851 ЦК).

- на ощадливе ведення робіт за умови забез­печення належної їх якості (ст. 845 ЦК). При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

- на притримування (ст. 856 ЦК).

- відмови­тися від договору підряду та право на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядни­ка, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридат­ний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності ре­зультату роботи. Якщо це загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підряд­ник зобов'язаний відмовитися від договору і має право на відшкодування збитків (ст. 848 ЦК).

- якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийнят­тя виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попере­дження продати результат роботи, а суму виторгу, за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести до депозиту нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором (ст. 853 ЦК).

Обов'язки замовника:

- прийняття та оплата виконаної роботи (ст. 837, 853 ЦК);

- сприяння підрядникові у виконанні роботи (ст. 850 ЦК);

- на вимогу підрядника у встановлений строк здійснити заміну недоброякісного або непридатного матеріалу, змінити вказівки про спосіб виконання роботи та усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 848 ЦК);

- під час прийняття роботи оглянути її, у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо після прий­няття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені у разі звичайного способу її прийняття (приховані недоліки), у тому числі й такі, що були умисне приховані підрядником, він також зобов'язаний негай­но повідомити про це підрядника (ст. 853 ЦК).

Права замовника:

- у будь-який час перевірити перебіг і якість роботи, не втручаючись в діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчен­ня її у строк стає явно неможливим, - відмовити­ся від договору та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде викона­на належним чином, - призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а у разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати від­шкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. У будь-який час до за­кінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ст. 849 ЦК) .

- якщо підрядник відступив від умов договору, що по­гіршило роботу, - має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих не­доліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків, або відпо­відного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено дого­вором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Відповідальність сторін при договорі підряду

ст. 858 ЦК: якщо робота виконана підрядником із відступами від умов договору підряду, які погірши­ли роботу, або із іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного вико­ристання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі у розум­ний строк; або пропорційного зменшення ціни роботи; або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх установлено договором. Підрядник має право замість усу­нення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих про­строченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повер­нути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та та­кими, що не можуть бути усунені або не були усунені у встановле­ний замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні не­доліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продав­ця за товари неналежної якості.

У разі невиконання замовником свого обов'язку щодо сприяння підрядникові у виконанні роботи, підрядник відповідно до ст. 850 ЦК має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо вико­нання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому вста­новленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'яз­ку з невиконанням замовником договору.

Підрядник також має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість вико­нання договору підрядником.

У разі порушення, підрядником договору підряду, якщо підряд­ник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право згідно зі ст. 852 ЦК України за своїм вибором вимагати безоплатного виправ­лення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій раху­нок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення не­доліків, або відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Види договору підряду.

Власне підряд, побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на вико­нання науково-дослідних робіт чи науково-технічних робіт, виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), - за Законом України «Про опе­рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відноси­нах» від 15 вересня 1995 p., до операцій з давальниць­кою сировиною належать операції, в яких сировина замовника, на конкретному етапі його переробки становить на 20 % менше від за­гальної вартості продукції.

Договір побутового підряду. 

Відповідно до ст. 865 ЦК за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язуєть­ся виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Щодо нього діють загалом норми, що регулюють договір підряду з певни­ми особливостями, основними з яких є суб'єктний склад сторін до­говору, специфічний предмет договору та визнання договору побуто­вого підряду публічним договором та  договором приєднання.

Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший до­кумент, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замов­ника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Договір будівельного підряду

Укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного пере­оснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцем знаходження об'єкта.

Термін будівництвовідповідно до Конвенції «Про безпеку та гігієну праці у будівництві» від 20 червня 1988 р. № 167 охоплює:

- будівельні роботи, серед них земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення всіх видів будинків чи будівель;

- цивільне будівництво, включаючи земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водяних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів та поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;

- монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику.

Капітальне будівництво

Згідно з постановою Кабінету Мі­ністрів України «Про затвердження Порядку державного фінансу­вання капітального будівництва» від 27 грудня 2001 р. № 1764 визнається процес створення нових, а також розширення, реконст­рукція,  технічне переоснащення діючих підприємств,  об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання ди­рекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологіч­ного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).

Капітальний ремонтохоплює ремонтні роботи основних за­собів, у результаті чого збільшується строк їх служби або поліпшу­ються якісні характеристики (потужність, продуктивність та ін.).

Реконструкція 

Реконструкція означає комплекс будівельних робіт та органі­заційно-технічних заходів, унаслідок яких змінюються архітектур­но-планувальні та технічні показники завершених або незаверше­них будівництвом індивідуальних житлових будинків з надвірними підсобними приміщеннями.

Відповідно до Положення про порядок надання дозволу на вико­нання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного ко­мітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Ук­раїни 25 грудня 2000 р. за № 945/5166, отримання дозволу на вико­нання робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, тех­нічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єк­тів є обов'язковим для усіх суб'єктів будівництва, незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, рекон­струкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення — є доку­ментом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерально­го підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до затвер­дженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного кон­тролю, які водночас ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без зазначеного дозволу забороняється.

Згідно зі ст. 875 ЦК договором будівельного підряду виз­нається договір, за яким підрядник зобов'язується звести і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зо­бов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або завершені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі ст. 877 ЦК підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які висуваються до робіт та до коштори­су, що визначає ціну робіт.

Наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 затвер­джено і введено в дію від 1 жовтня 2000 р. замість ДБНIV-16-98, ча­стини І, II «Державні будівельні норми України» (зокрема, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000), які встанов­люють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підпри­ємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і мають обов'язковий ха­рактер під час визначення вартості будов, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підпри­ємств, установ та організацій державної власності. Щодо будов, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансу­вання, ці норми мають рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Ці правила поширюються на підряд­ний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.

Замовник має право вносити зміни в проектно-кошторисну доку­ментацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що до­даткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищу­ють 10 % визначеної в кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від дого­вору та вимагати відшкодування збитків (ст. 878 ЦК).

Підрядник вправі залучити до виконання окремих видів робіт субпідрядника на загальних засадах договору підряду. Відносини між ними в будівництві регулюються відповідно до Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпід­рядними організаціями, затвердженого науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітек­тури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4).

Підрядник має гарантувати досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і мож­ливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом га­рантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельно­го підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, вияв­лені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони ста­лися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; непра­вильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено са­мим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуату­ватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі вияв­лення протягом гарантійного строку недоліків замовник має заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення. Догово­ром будівельного підряду може бути встановлено право замовника вирахувати передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі до закінчення гарантійного строку (ст. 884 ЦК ).

Підряд на проектні та пошукові роботи

Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт відповідно до ст. 887 ЦК є договором, за яким підрядник зо­бов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замов­ник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До проектних робіт для будівництва належать роботи зі складан­ня схем та інших матеріалів щодо розвитку й розміщення галузей економіки та промисловості, техніко-економічних обґрунтувань, проектування й будівництва підприємств (споруд), з експеримен­тального проектування, вивчення та узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду проектування та будівництва, з розробки нових нормативних документів і державних стандартів з проектування, будівництва, архітектури, кошторисних нормативів, схем генераль­них планів промислових вузлів; зі складання схем і проектів район­ного планування, проектів планування та забудови міст, селищ місь­кого типу, сільських населених пунктів, роботи з проектування для впровадження у виробництво прогресивних технологічних процесів.

Проектною документацією визнаються затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-пла­нувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування мо­же бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьо­му разі завдання стає обов'язковим для сторін від моменту його за­твердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати ви­мог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проекту­вання та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до ст. 889 ЦК, якщо інше не встановле­но договором, замовник зобов'язаний:

- сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

- використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, установлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати даних, що містяться в ній, без згоди підрядника;

- надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, установлених договором;

- брати участь разом із підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт унаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

- залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

До обов'язків підрядника належить:

- виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором;

- погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби - також із уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

- не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

- гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст.  890 ЦК).

Варто зазначити, що наказом Держбуду України від 14 грудня 2000 р. № 285 введено в дію від 1 січня 2001 р. (замість ДБНIV-16-96, частина III) і затверджено Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на тери­торії України ДБН Д.1.1-7-2000. Ці норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а та­кож реставрації пам'яток архітектури і містобудування мають обов'язковий характер під час визначення вартості проектно-вишу­кувальних робіт для будов, зведення яких здійснюється із залучен­ням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і ор­ганізацій державної власності. Щодо будов, зведення яких здійс­нюється із залученням інших джерел фінансування, ці норми мають рекомендаційний характер, та їх застосування обумовлюється контрактом. Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.

Правилами визначено, що вартість проектно-вишукувальних робіт — це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та накладних витрат, понесених проектною організацією у разі вико­нанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат ма­теріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов'язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошто­рисного прибутку. При цьому кошторисна вартість проектно-вишу­кувальних робіт визначається як вартість, визначена на підставі чинних норм з урахуванням усереднених показників вартості скла­дових цих робіт. Правила передбачають визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт за двома методами: 1) на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи з застосуванням відповідних коефіцієнтів та індексів для будівництва об'єктів усіх галузей і підгалузей народного господар­ства України; 2) застосуванням усереднених відсоткових показ­ників вартості проектних робіт до вартості будівельно-монтажних робіт для будівництва об'єктів житла і соціальної сфери.

Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

ЦК України зазначеним видам договорів присвячує стат­ті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає в тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за за­вданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та опла­тити її (ст. 892 ЦК).

Сторони договору на виконання НДР і ДКТР називаються, подіб­но до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. Подібність виявляється й у структурі договірних зв'язків.

Види договору підряду.

Договір побутового замовлення, договір капітального будівництва, договір переробки давальницької сировини, Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт, Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.