ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні вирішення ваших питань!»
UA RU EN

Відповідальність за ухилення від мобілізації: які наслідки може мати ухилення від мобілізації у військовий час у 2025 році

Яка відповідальність за ухилення від мобілізації у 2025 році

В Україні чоловіків, які ухиляються від мобілізації, можуть оголосити у розшук. Для цього ТЦК передає інформацію про особу до поліції, де відкривають кримінальне провадження.Тоді військовозобов'язаному має надійти підозра. І лише після цього він оголошується у розшук.

Хто такі ухилянти від мобілізації?

Термін «ухилянт» не застосовується в нормативно-правових актах.

Ухилянт від мобілізації – це військовозабов’язаний, який ухилився від повістки для перевірки військово-облікових даних та той хто уникнув відправлення до армії. За це загрожує адміністративна чи кримінальна відповідальність.

Яка сума штрафів та інші наслідки за адміністративну відповідальність при порушенні норм мобілізації

Згідно зі статтею 210 КУпАП 

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 211 КУпАП 

Зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Кримінальна відповідальність за ухилення від від військової служби:

У ст.335 ККУ зазначено, що ухилення від призову на строкову військову службу, за призовом осіб офіцерського складу – карається обмеження волі га строк до 3 років. 

У разі ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

У разі ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних зборів - карається штрафом від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років.

 

Яка сума штрафів за кримінальне порушення закону про мобілізацію?

Сума штрафу становить від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів.


На який строк можуть посадити за ухилення від мобілізації в 2025 році?

Відповідно до ККУ у разі ухилення  від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи й разі проведення цільової мобілізації особа карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Як здійснюється розшук осіб, які ухиляються від мобілізації

Виходячи з норм статті 281 Кримінально-процесуального кодексу України, законодавець передбачає такі підстави для оголошення підозрюваного у розшук:

- місцезнаходження підозрюваного невідоме;

- особа знаходиться за межами України і без поважних причин не з’являється на виклик слідчого або прокурора, якщо вона була належним чином повідомлена про виклик;

- слідчий, прокурор вжили всіх необхідних заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, він оголошується у розшук. До матеріалів досудового розслідування долучено документи, які свідчать про те, що підозрюваний ховається та його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження отримання підозрюваним повістки (відповідно до статті 133 Кримінально-процесуального кодексу України); постанову про виклик підозрюваного та результати його виконання (відповідно до вимог статей 140-143 Кримінально-процесуального кодексу України); протоколи допитів, інших слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, які проводяться для встановлення місця знаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.


Це означає, що  в матеріалах кримінального провадження, яке відкрито за статтею 336 Кримінального кодексу України, в обов'язковому порядку повинні бути додані такі документи: копія врученої повістки за підписом громадянина України, копія протоколу про адміністративне правопорушення з підписом громадянина, щодо якого він складений, рішення суду за результатами розгляду даного адміністративного протоколу, якщо протокол оскаржувався до суду, звернення представника ТЦК до національної поліції з проханням доставити громадянина до ТЦК, направлення дізнавачем повісток про виклик, рапорт про відсутність громадянина за місцем проживання, документи що підтверджують відсутність чи переховування громадянина, можливо підтвердження перетинання державного кордону України.    

Отже, як бачимо, представникам ТЦК та представникам поліції доводиться докладати значних зусиль, щоб оголосити у розшук громадянина України.

Коли настає кримінальна відповідальність за неявку у ТЦК (Військомат)

Якщо громадянин свідомо ухиляється від контакту з ТЦК – змінює місце проживання без повідомлення військкомату – це можна розцінювати як спробу ухилення, але кримінальна відповідальність настає лише після вручення повістки.

Неявка по повістці для уточнення даних карається штрафом у розмірі 25 тис. грн. У разі неприбуття за повісткою без поважних причин особа буде оголошена в розшук, а у разі затримання, поліція матиме право доставити її до ТЦК. Громадянин також може бути позбавлений права керувати автомобілем.

Неявка за повісткою карається значно суворіше. Якщо особа пройшла ВЛК, визнана придатною до служби і не має відстрочки, вона може отримати бойову повістку. А якщо ви проігноруєте таке розпорядження, то будете притягнуті до кримінальної відповідальності. Військовозабов’язаний може отримати до 5 років позбавлення волі. Але за пом'якшувальних обставин суд може замінити реальне засудження умовним покаранням з випробувальним строком.

За яких умов можна уникнути відповідальності за ухилення від мобілізації у 2025 році?

Існують певні законні підстави для звільнення від мобілізації, якщо особа відповідає вказаним критеріям, вона може оформити відстрочку та не мобілізувати.

До найпоширеніших привидів отримання відтермінування відноситься:

  • Обмеження по фіз/пси можливостям

  • Заброньовані працівника 

  • Особи з неповнолітніми дітьми чи багатодітні батьки.

  • Науковці та педагогічні викладачі

  • Певні категорії держслужбовців

  • Доглядальники за непрацездатними родичами

  • Чоловіки, які проходять навчання в освітніх закладах

  • Усиновлювачі, опікуни

  • Військовозобовязані, близькі родичі яких були визнані безвісти зниклими або загиблими.

Чи можна уникнути відповідальності за ухилення через релігійні переконання?

Гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним, а може бути обмежене виключно для цілей та у спосіб, що зазначені в ч. 2 цієї статті.

Відповідно до Ст.35 Конституції України Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Верховний суд зазначає, що критеріями обмеження несення військової служби з релігійних переконань є:

-законність

-легітимна мета – інтереси громадської безепеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб.

- пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право й дозволяє здійснення його лише тією мірою, якою це необхідно для досягнення законних цілей.

Підставою для роз’яснення стала справа, у якій суд визнав винним військовозобов’язаного, який відмовився від повістки, аргументуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням.

Але розслідуванням було визначено, що військовзобов’язаний не належав до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу у Збройних силах упродовж 5 місяців після формування в нього, як він зазначив, релігійних переконань. 

Враховуючи це колегія суддів погодилася з висновками про те, що засуджений не довів наявності в нього глибокого й непереборного конфлікту між зазначеними переконаннями і військовим обов’язком.



Скільки людей посадили за ухилення від мобілізації: судова практика:

У 2022 році правоохоронці передали до суду близько 220 кримінальних справ за фактами ухилення від військової служби. За останній рік кількість таких справ в Україні зросла вп’ятеро – до 1274, зокрема, у 60 випадках обвинувачені отримали реальні покарання у вигляді позбавлення волі. Тільки в січні 2024 р. Суд виніс 120 вироків.


Допомога військового адвоката для вирішення проблем з відкритим кримінальним провадженням

Якщо у вас виникають питання щодо мобілізації, звертайтесь за допомогою до юристів «ES & Patners». Наші спеціалісти допоможуть оцінити вашу ситуацію, проконсультують щодо ваших прав, можливих шляхів вирішення проблеми, допоможуть з підготовкою документів для оскарження в суді. Правова підтримка юриста може бути вирішальною для захисту ваших інтересів та уникнення незаконних призовів.



Автор статті:

 

Urist_3

Скубак Маргарита Сергіївна – юрист, спеціалізується на адміністративному та корпоративному праві, надаючи професійні послуги у сфері взаємодії з державними органами та веденні корпоративних справ.