ЮРИДИЧНА ФІРМА «K&S partners»
«Наш результат - креативні вирішення ваших питань!»
Проблема визначення поняття “предмет договору” у цивільному праві та цивільному законодавстві України (I)

Якщо виділяється цивілістична чи будь-яка інша наукова категорія, то необхідно точно знати той спеціальний смисл, який характеризує її та виділяє серед суміжних категорій. Адже точність понять та їх одноманітне застосування завжди є актуальним питанням та є необхідною умовою науковості знання . На це, до речі, зауважував В.І.Жуков у своєму виступі на науковій конференції “Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку”. Він закликав правознавців домовитися між собою про одноманітне застосування категоріального апарату юридичної науки, що надасть юриспруденції більшої науковості та підстав вважати правознавство наукою.

Метою цієї статті є аналіз та намагання вирішення проблеми визначення та застосування правого поняття “предмет договору”. Вивчення літератури з теорії цивільного права за цією тематикою, положень Цивільного кодексу України дає нам підставу стверджувати, що застосування вказаного поняття є неоднозначним і, на наш, погляд не завжди вірним. З’ясування вказаної проблеми є важливим, адже предмет договору є підставою поділу договірних видів та підставою виокремлення договору в особливий договірний вид.

Взагалі, в теорії цивільного права про предмет договору ведеться мова, коли говорять про договір, як двосторонню угоду (юридичний факт). О.О. Красавчіков розглядаючи  договір саме у такій якості виділяє три основні складові елементи договору: 1) суб’єктний склад; 2) зміст; 3) форму. Предмет договору є однією з умов договору, сукупність яких складають зміст договору. Цим самим визначається місце предмету договору в теорії договору.

Цивільний кодекс України відносить предмет договору до  істотних його умов, без узгодження яких сторонами договір вважається не укладеним. Слід відмітити, що в розділі ІІ ЦК України договір розглядається як угода. Але визначення поняття предмету договору у Цивільному кодексі не існує, до речі, воно там і не потрібно. Поняття його (на думку законодавця) можливо вивести самостійно зі змісту статей ЦК України.

З ч.5 ст.221; абз. 2 ч. 3 ст. 222; абз. 2 ч. 3 ст. 226; ст.ст. 576 - 592 випливає, що предметом угоди може бути майно або майнові права. З ч. 3 ст.424, випливає, що предметом договору можуть бути майнові права інтелектуальної власності. Аналіз статей присвячених окремим видам зобов’язань також визнають предметом договору речі, цінні папери інше майно та майнові права (ст.ст. 656, 718, 722 ч.4, 760, 788, 798, 807, 812, 855, 861, 874, 959 ч.2, 1012 ч.1, 3, 1030, 1039 ч.1, 1040, 1078, 1109 ч.5, 1116), майнові інтереси (ст.980).

Якщо порівняти види об’єктів цивільних прав, які встановлені ст.177 ЦК, то можна зробити висновок, що законодавець ототожнює предмет договору-угоди з об’єктом цивільних прав.

В юридичній літературі до об’єму поняття “предмет договору” включають різні складові. Всі думки про об’єм поняття предмет договору можна поділити умовно на три точки зору. Перша співпадає з точкою зору законодавця, висловленою у ЦК (найбільш поширена). Наприклад, М.М. Агарков вважав предметом договору певну річ, із приводу якої укладається договір.

Завантажте наш додаток
"Адвокат онлайн"
Google PlayGoogle Play AppStoreAppStore
Перейти до сайту