Укладення договорів

Укладання договору – це досягнення між сторонами у належній формі згоди щодо всіх істотних умов. 

Стадії укладання договору:

 пропозиція укласти договір - оферта, прийняття зробленої пропозиції другою стороною - акцепт. Оферентом і акцептантом йменується сторона, котра зробила пропозицію укласти договір або при­йняла її (відповідно).

Оферта має відповідати наступним умовам. По-перше, пропозиція має міс­тити істотні умови договору. По-друге, вона повинна виражати намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором і запропонованими умовами у разі її прийняття іншою особою. По-третє, вона має бути спрямованою до конкретної особи (де­кількох осіб). Винятком із загального правила є публічна оферта.

За юридичною природою оферта є одностороннім правочином, який з мо­менту отримання його іншою стороною породжує певні юридичні обов'язки для оферента. Так, останній не може відкликати одержану адресатом оферту протягом строку, встановленого для відповіді, як­що інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона зроблена. Але оферта може бути відкликана до моменту або, навіть, у момент одержання її адресатом.

Відповідь на пропозицію укласти договір визнається акцептом, якщо з неї випливає, що є пов­на і безумовна згода акцептанта із запропонованими у оферті умова­ми (ч. 1 ст. 642 ЦК). Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, є згідно зі ст. 646 ЦК відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зро­била попередню пропозицію. При цьому первинний оферент займає місце акцептанта.

Правовий наслідок акцепту - укладення договору пов'язується не з його здійсненням, а саме із своєчасним отриманням оферентом та­кої відповіді. Ось чому особа, яка прийняла пропозицію, може від­кликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це офе­рента до моменту або у момент одержання нею відповіді про при­йняття пропозиції (ч. 3 ст. 642 ЦК).

Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про її прийняття протягом цього строку (ст. 643 ЦК).  Якщо ж не було вказано строку, своєчасність її отримання визначається залежно від форми оферти. При усній формі оферти договір вважається укладеним, якщо особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявить про її прийняття. При письмовій формі оферти договір є укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо даний строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (враховується, зокрема, відстань між сторонами, спосіб спілкування між ними тощо).

Оферент зобов'язаний перед стороною, якій він зробив пропозицію укласти договір, лише протягом строку, необхідного їй для відповіді, одержання останньої із запізненням звільняє оферента від відповідних обов'язків (ч. 1 ст. 645 ЦК). При цьому договір вважається неукладеним. Таким є загальне правило.

Але якщо відповідь відправлена акцептантом своєчасно, але через винні дії установ зв'язку чи з інших причин оферент отримав її із запізненням, у ЦК щодо такої ситуації закріплено наступні правила: 1) якщо оферент негайно повідомить особу, якій було направлено пропозицію, про одержання її відповіді із запізненням, він звільняється від  зобов'язань і договір вважається неукладеним. При невиконанні цього правила договір вважається укладеним і оферент зобов'язаний виконати його або від­шкодувати збитки другій стороні. 2) відповідь, одержана із запізненням, є згідно з ч. 2 ст. 645 ЦК новою пропозицією; при цьому сторони міняються місцями. 3) за згодою оферента, договір може вважатися укладеним, навіть якщо відповідь було відправлено та (або) одержано із запізненням (ч. 3 ст. 645 ЦК).

На договори поширюються загальні правила щодо форми правочинів, закріплені у статтях 205-209 ЦК.

Згідно із ст. 639 ЦК: 1) сторони мають можливість обрання будь-якої форми (усної, письмової, конклюдентної дії, мовчання), за умови, що вимоги стосовно форми договору не встановлені законом. 2) сторонам надається право відступати від вимог закону щодо форми, але лише у бік її «ускладнення»  (ч.ч. 2-4 ст. 639 ЦК).

Місце та момент укладення договору. 

Згідно зі ст. 647 ЦК, місце укладення договору пов'язується з місцем проживання фізичної особи (місцезнаходженням юридичної особи - оферента, тобто особи, яка була ініціатором укладення договору. Винятки з цього правила можуть бути встановлені сторонами у договорі.

Момент укладення договору 

пов'язується з тим, яким (консенсуальним чи реальним) є договір, що укла­дається. Моментом укладення консенсуального договору визнається момент одержання оферентом відповіді від сторони, якій направлена пропозиція, про її прийняття (ч. 1 ст. 640 ЦК). Реальний договір є укладеним у момент передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК).

Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, моментом його укладення є момент вказаного посвід­чення або такої реєстрації. У разі, якщо нотаріально посвідчений до­говір потребує ще й державної реєстрації, моментом укладення є момент останньої (ч. 3 ст.640 ЦК).

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органа державної влади, органу влади АРК, місцевого самоврядування, є обов'язковим для обох чи однієї сторони (ч. 2 ст. 648 ЦК).

Укладання договорів на біржах, аукціонах, конкурсах мають свої особливості, встановлені в актах цивільного законодавства (ст. 650 ЦК).

Наприклад, для договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету, бюджету АРКрим та місцевих бюджетів, а також за рахунок державних кредитних ресурсів, коштів НБУ, фондів соціального страхування, коштів державних цільових фондів, коштів Пенсійного фонду України, за умови, що вартість закупівлі товару і послуг дорівнює або перевищує суму, еквівалентну двом тис.евро, а робіт - ста тис. евро.

Згідно із Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. закупівля товарів, робіт та послуг за вказані кошти може здійснюватися за процедурою відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, запитуцінових пропозицій (котирувань), закупівлі у одного постачальника (учасника). Причому здійс­нення закупівель здійснюється на відкритих торгах. 

Етапи закупівель на відкритих торгах:

Ця процедура передбачає наступні етапи: інформування учасників про проведення відкритих тор­гів шляхом відповідної публікації; надання замовником тендерної документації учаснику процедури відкритих торгів; подання учасни­ком процедури відкритих торгів тендерної пропозиції відповідно до вимог тендерної документації; розкриття, оцінку та порівняння тен­дерних пропозицій; акцепт тендерної пропозиції і укладення договору про закупівлю.

1) Оголошення про заплановану закупівлю має бути опубліковано у «Віснику державних закупівель», що видається Міністерством еко­номіки та з питань європейської інтеграції, на яке постановою Кабі­нету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1469 «Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель»покладено функцію спеціально уповноваженого центрального орга­ну виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг. Крім того, такі публікації мають бути надруковані і у інших друкованих органах масової інформації, визначених замовником.

2) Замовник протягом трьох робочих днів, з дня отримання запиту учасника процедури відкритих торгів про надання необхідних доку­ментів, має надіслати йому тендерну документацію, у якій повинні міститися вимоги щодо характеру, технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, строку поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, місце виконання робіт і надання по­слуг (ст. 21 Закону) - істотні умови майбутнього договору.

3) Строк для подання тендерних пропозицій - сорок п'ять ка­лендарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів. Тендерна пропозиція повинна подаватися у письмовій формі за підписом уповноваженої особи учасника у запечатаному конверті або у іншій формі, зазначеній у тендерних документах.

4) Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення їх подання, у час та у місці, зазначених у тендерній документації. До участі цій допускаються всі учасники, що подали названі пропозиції, або їх уповноважені представники.

5) Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на ос­нові критеріїв і методики оцінки вказаних пропозицій, зазначених у тендерній документації. Загальний строк здійснення оцінки, порів­няння та визначення переможця торгів не повинен перевищувати тридцяти робочих днів після дня розкриття тендерних пропозицій. Тендерна пропозиція, що визнана найкращою, має бути акцептована замовником. 

6) Протягом п'яти календар­них днів з дня акцепту замовник надсилає переможцю відкритих тор­гів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам процедури відкритих торгів письмове повідомлення про їх результати.

7) У строк, не раніше п'яти робочих днів з дня від­правлення письмового повідомлення всім учасникам відкритих тор­гів, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, тендерна пропозиція якого акцептована. Протягом семи календарних днів піс­ля укладення договору закупівлі замовник має надіслати для пуб­лікації у «Віснику державних закупівель» оголошення про результа­ти відкритих торгів.

 Основні вимоги до договору закупівлі визначені у ст. 34 Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Здійсненні процедур закупівлі належить тендерним комітетам, до складу яких входять відповідні спеціалісти, що призна­чаються замовником. Порядок створення тендерних комітетів та їх головні функції визначені у наказі Міністерства економіки України № 2/80 від 26 грудня 2000 р.

Особливості укладення договорів на біржах: 

Особливості передбачені Законом України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.

Згідно зі ст. 15 цього Закону біржовою операцією визнається договір, який відповідає наступним вимогам:

1) він має бути купівлею-продажем, поставкою або обміном товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

2) його учасниками можуть бути члени біржі або брокери. Членами біржі є її засновники, а також особи, прийняті до її складу. Брокери - це фізичні особи, зареєстровані на біржі відповід­но до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень чле­нів біржі, представниками котрих щодо здійснення біржових опера­цій вони є. Головними їх обов'язками є підшукування контрактів та подання здійснюваних ними договорів для реєстрації на біржі.

3) біржовий договір має бути поданим для реєстрації та зареєстрованим на біржі не пізніше дня, що є наступним за днем здійснення його на біржі. Вони не підлягають нотаріальному посвідченню.

Укладення договорів на аукціонах та конкурсах

Аукціони передбачені у Законі України «Про приватизацію невеликих державних під­приємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992р.

Продаж на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Продаж за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував най­кращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов най­вищу ціну.

1) Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні або за конкурсом, повинна бути опублікована не пізніше як за тридцять ка­лендарних днів до дати їх проведення у інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органом приватизації.

2) Покупці мають бути зареєстровані як учасники аукціону чи конкурсу, повинні сплатити реєстраційний внесок, встановлений органом приватизації, та внести грошові кошти у розмірі десяти відсотків початкової ціни продажу.

3) Продаж об'єктів на аукціоні або за конкурсом здійснюється за наявності не менше як двох покупців.

Проведення аукціону:

Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Торги проводить безпосередньо ведучий (ліцитатор), який до їх початку характеризує об'єкт та умови його продажу. З моменту оголошення ведучим початкової ціни починаю­ться торги. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ведучий одночасно з ударом молотка ро­бить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропону­вала найвищу ціну. Під час аукціону ведеться протокол, який підпи­сується ведучим та покупцем. Він протягом трьох днів надсилається відповідному органу приватизації для затвердження.

Умови і термін проведення конкурсу 

Їхвизначає конкурсна комісія, що створюється відповідним органом приватизації. Для участі в кон­курсі покупець подає до комісії план приватизації. Конкурс відбу­вається у два етапи. На першому оголошується попередній перемо­жець конкурсу за результатами його пропозицій. Якщо протягом п'яти робочих днів від інших учасників конкурсу не надійдуть додат­кові пропозиції, попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших нових пропозицій проводиться до­даткове засідання конкурсної комісії, яка після розгляду додаткових пропозицій визначає остаточного переможця. За результатами за­сідання конкурсної комісії складається протокол, який у триденний строк з дня проведенняконкурсу надсилається до органу приватиза­ції для затвердження результату конкурсу.

Договір купівлі-продажу між продавцем і покупцем укладається не пізніше як у п'ятиденний строк з дня затвердження органом прива­тизації результатів аукціону чи конкурсу. Укладений договір підля­гає нотаріальному посвідченню та реєстрації.